Архівна блогерка

З дитинства обожнюю пазли. 
Особливо момент, коли з уламків кольорових плям починає вимальовуватись картина чи маленька її частинка, яку можна впізнати.
Родинні історії чимось подібні до пазлів: обривки інформації, відголоски давніх спогадів, старі фотографії без підписів...  Все це частина великої картини розміром в десятки поколінь. І хай її неможливо скласти повністю, я зберу те, що зможу зібрати.