Олександр Олесь
В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.
Навік пройшла пора безславна.
Цвіти і сяй, моя державна…
І розцвіла, як квітка, мова
На рідній ниві, над струмком,
Але прийшла на лан корова
І завертіла язиком…
Недовго думала і ждала,
Взяла і всю її злизала…
Отож чужих корів годуйте
Сінцем, помиями в хлівах,
Але вночі і вдень пильнуйте,
Щоб не ходили по ланах.
Коли ж у вас серця телячі,
Зробіть намордники собачі.
Канал в Telegram
https://t.me/svitpoezii
Facebook
https://facebook.com/profile.php?id=61555235850087
Долучитись до спонсорської програми і отримати додаткові можливості:
https://www.youtube.com/channel/UCJgdHDAGibU8ltcBuhhccag/join …...more
...more
Show less